Від книгосховища – до інформаційно-культурного центру громади

 
           В сучасному світі новітніх технологій, коли інформацію легко отримати із будь-якого ґаджета, бібліотекар не може бути зачиненим у стінах приміщення бібліотеки, життєво необхідно іти на зустріч читачеві, презентувати нові надходження там, де збираються потенційні читачі. Бібліотекар не може жити минулими здобутками і спогадами, як працювала бібліотека в колишні періоди, адже сучасний світ вимагає  поступу і новітніх підходів до роботи, яким би не був попередній стаж. Звичайно, у час змін, коли готуємось до впровадження «України в смартфоні», бібліотекар мусить володіти комп’ютерними програмами, бути консультантом для свого відвідувача.             
                                       Людмила Федор, заслужений працівник культури України,
                                                            начальник відділу культури Коломийської РДА

      Бібліотекар – це маркетолог книги, що легко орієнтується не тільки серед літератури класиків, а й добре знається на сучасних авторах, перша людина, яка доносить  інформацію саме до тих читачів, яким вона необхідна. Це один з тих фахівців, який повинен орієнтуватися серед багатьох професій: бути культурологом, літературознавцем, дизайнером, часто психологом, володіти комп’ютерними програмами тощо. Професія бібліотекаря, насамперед, вимагає ерудованого, креативного, комунікабельного, інтелектуального, творчого фахівця, адже потрібно знаходити підхід до людей різного віку, характеру, з різним рівнем освіченості,  допомагати їм зорієнтуватися у багатогранному світі книг.
          Популяризація нових книжок, послуг бібліотеки – це те, на що звертаємо особливу увагу в роботі усіх бібліотек. Зокрема активно проводяться презентації, зустрічі, мастер-класи. Адже для  читачів особливо пам’ятним є спілкування з автором, виготовлення сувеніру під орудою майстрині.  Впродовж  року в ЦРБ і бібліотеках-філіях, в середньому, проводиться близько 50 зустрічей, майстер-класів, 16-20  презентацій книг. 
         Центральна районна бібліотека започаткувала співпрацю з бібліотеками Луганської і Донецької областей: проводимо етнографічні онлайн-мандрівки, обмінюємось традиціями, досвідом.   
      Активно підхопили в бібліотеках-філіях  районну акцію «Читай, я буду слухати»: впродовж літніх канікул бібліотекар ініціює  читання рекомендованої літератури з позакласного читання, або прослуховування аудіокниг.
    Нещодавно підводили підсумки районного етапу обласного конкурсу «Краща бібліотека», треба відзначити, що з кожним роком роботи більш досконалі, сильніші, – і це не дивлячись на те велика чи зовсім маленька бібліотека, – головне особистість працівника, який прагне бути корисним своїй громаді.
        Слід зазначити, що зараз до бібліотеки надходить дійсно якісна змістовна українська книга: художня і  наукова, дитяча і підліткова. Бібліотечні фонди поповнюються  за програмою Українського інституту книги «Про затвердження переліку книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів» і за обласною програмою «Поповнення фондів україномовною книгою», а також подарованою літературою   читачами, меценатами,  авторами.  Хочемо похвалитись: інститут національної пам’яті абсолютно безкоштовно передав для районної бібліотеки 48 унікальних книг, яких не зустрінете у книгарнях. Бібліотекам  району  тільки   за   минулий   рік   подаровано   1207  книг  на  суму  31505 грн.
                                                Наталія Тарновецька, директор Коломийської ЦБС
 
   Чим живе Коломийська централізована бібліотечна система нині?
Василь Глаголюк, голова міськрайонного товариства “Просвіта”:
     – Коломийська центральна районна бібліотека співпрацює з громадським організаціям, зокрема із Всеукраїнським об’єднанням «Просвіта», спілкою учасників АТО Коломиї і Коломийського району (голова Володимир Кобилецький), спілкою «Союз Чорнобиль України» (голова Віктор Познік), Коломийською міськрайонною спілкою ветеранів Афганістану (голова Йосип Тодорів), спілкою вимушених переселенців Фенікс-Коломия (голова Ольга Золотарьова), молодіжним об’єднанням «Еко-ґвалт» тощо.
Користувачі мають змогу не тільки задовільнити   читацькі потреби, чи віднайти інформацію в Інтернет-центрі,  а й зустрітися з цікавими, людьми, видатними діячами: письменниками, художниками, композиторами, літературознавцями, краєзнавцями, народними умільцями, тощо. Більшість з них вважає за честь презентувати своє мистецтво в районній бібліотеці. Окрім того  бібліотекою  започатковано проекти на підтримку талановитої молоді «Молоді таланти Коломийщини», «Школа юних літераторів»: організовуються перші виставки поетам і художникам, музикантам і майстрам декоративно-вжиткового мистецтва.

 

Наталія Тарновецька, директор Коломийської ЦБС:
      – Насамперед, Коломийська ЦБС – це Коломийська центральна районна бібліотека та 36 бібліотек-філій: дві дитячі селищні, дві селищні масові та 32 сільські бібліотеки. Обслуговування користувачів забезпечують  48 працівників,  відповідно по два працівники у кожній селищній, по одному у сільській. Всього 10 працює у центральній районній бібліотеці.
      Межі послуг бібліотек значно зросли:  адже тут можна почитати книжку, отримати інформацію з різних питань завдяки мережі Інтернет, організувати зустріч однодумців, поспілкуватися з рідними, які працюють за кордоном, навчитись користуватися комп’ютером, подати показники  енергоносіїв тощо. Тому сьогодні частіше говоримо не про читача, а про користувача бібліотеки. Кожен бібліотекар визначає свої пріоритети, як залучити відвідувача до бібліотеки, як стати корисним громаді свого села, селища. Окрім того бібліотекарі активно ведуть сторінку свого села у соціальних мережах, висвітлюють чи не кожен день життя села.
          З 2004 року бібліотекарі району подекуди разом із членами бібліотечних клубів за інтересами  збирають, записують від старожилів обряди свого села : «Весільний», «Різдво», «Великдень», «Давні пісні», «Автентичні страви» тощо. В середньому в кожному селі записано 3 – 5 обрядів. Тепер, коли так швидко нівелюються традиції, коли так легко приймаємо чуже, така праця може послужити основою для наукових робіт чи сприятиме туристичній привабливості краю. Дослідницька робота бібліотекарів стала основою трьох науково-практичних конференцій, що відбувалися в рамках фестивалів, які проводив відділ культури. Перша була присвячена  Коломийській Гуцульщині, в результаті було надруковано збірник матеріалів із статтями бібліотекарів про традиції своїх сіл. Наступна конференція була присвячена обрядовому хлібу, відбувалась спільно з Національним музеєм народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського  за участю науковців і краєзнавців. Бібліотекарі розповідали про ту чи іншу традицію свого села, пов’язану з хлібом, оформили виставку вбраних хлібів; як результат – знову друковане ілюстроване видання «Обрядовий хліб Коломийщини». Збираючи і записуючи давні страви, які готували наші предки, бібліотекарі стали учасниками унікального  видання «Автентичні страви Коломийщини». Цьогоріч в рамках XV Міжнародного фестивалю «Коломийка» було організовано фольклорний показ «Коломийське весілля у піснях та ладканках» та виставку весільних атрибутів, сподіваємось, що підготуємо до друку   черговий збірник матеріалів.
     А щодо колег – сучасний бібліотекар – це менеджер, який повинен якісно презентувати свою роботу, надавати бібліотеці  оригінального обличчя і настрою. Кожна людина ставить перед собою цілі, до яких вона хоче дійти. Іноді вони нездійненні, проте з їх величини можна судити про розмах розуму особистості. Багато хто, поставивши мету, не робить нічого для її здійснення або рухається в її напрямку настільки в’яло, що не можна напевно сказати, чи змінюється щось. Під лежачий камінь вода не тече. Багато хто все життя сподівається на сили інших, зазвичай являючись трутнем у суспільстві. Такі люди  звикли, що не потрібно напружуватись, рости духовно, можна існувати у своє задоволення, не виходячи із зони комфорту. Проте такий затишок має занадто високу вартість. Такі особи морально помирають задовго до дати їх фізичної смерті. Перш за все саме через те, що їх важко назвати особистостями. Людина, що не хоче й не вміє вчитися новому, підлаштовуючись під обставини, відіграє куди меншу роль у суспільстві, ніж та, що бажає і може.
Людмила Федор, заслужений працівник культури України, начальник відділу культури Коломийської РДА: 
      – Фахівці зазначають, що більшість бібліотек переходить від роботи у «форматі книгосховища» до   «формату інформаційно-культурного центру для громади». Із розвитком інформаційних технологій вимоги до професії постійно змінюються, тому важливо йти в ногу з часом і дивитись вперед, а не оглядатись і жити «вчорашнім днем».

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *