Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Нижньому Вербіжі (ЮНЕСКО)

 

Історія Храму

В у селі Нижній Вербіж, Коломийського району височіє давня п’ятикупольна церква на честь Різдва Пресвятої Богородиці, яка має своє славне історичне минуле.

Храм Різдва Пресвятої Богородиці с. Нижній Вербіж

За переказами старожилів, в центрі села, на пагорбі, в давнину був чоловічий монастир, який був спалений татарами. Саме на цьому місці розташовані давні храмові споруди: дзвіниця і церква.

З історії села відомо що, в 1747 році, релігійна спільнота під керівництвом провізора Григорія Семенюка та на кошти опришків Довбуша й сільської громади, побудували дзвіницю.

Будівництво Храму з невідомих причин розпочато значно пізніше, в 1756 році. Будівельні матеріали на будівництво громада доставляла з села Княждвора, а будували церкву гуцульські майстри за проектом і задумом Григорія Семенюка.

3 травня 1788 році було завершено будівництво та освячено Храм в честь Різдва Пресвятої Богородиці, про що свідчить надпис вирізаний над вхідними дверями церкви.

П’ятикупольна дерев’яна церква була покрита ґонтою та за своєю неповторною архітектурною красою не мала аналогів на Прикарпатті.

Храм Різдва Пресвятої Богородиці с. Нижній Вербіж

Григорій Семенюк – колишній опришок Довбуша, провізор вписав славну сторінку в історію села, прожив 114 років і був похований на цвинтарі біля церкви в с. Н. Вербіж.

Протягом століть вірні з покоління в покоління не тільки молитовно збагачували Храм Божий, але й своєю турботою та працею берегли зовнішню і внутрішню красу своєї Святині.

В 1956 році Храм був вперше перекритий бляхою та зроблено велику роботу по укріпленню фундаменту та куполів.

У 1990 році церкву в друге перекрито бляхою, а пізніше проведено внутрішні роботи. Завдяки, старанням майстрів збережена первинна зовнішня форма куполів Святині, а також при внутрішній роботі збереглись в неушкодженому стані іконостас та давні ікони.

В 2006 році, з благословення Преосвященного Єпископа Коломийського і Косівського Іоана (Бойчука) в Храмі перебували мощі Святої Великомучениці Варвари.

22 червня 2013 року – церква Різдва Пресвятої Богородиці внесена до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

13 грудня 2013 року – настоятелю Храму митр. прот. Василю Вепруку вручено сертифікат ЮНЕСКО.

Настоятель Храму
Храм Різдва Пресвятої Богородиці с. Нижній Вербіж

Митрофорний протоієрей Василь Вепрук народився 9 січня 1951 року в селищі ВерховинаІвано-Франківської області, в селянській сім’ї.

В 1958 році почав навчатися у Верховинській середній школі, яку закінчив у 1968 році. По закінченню школи два роки працював фотографом у Верховинському фотоательє.

З 25 травня 1970 року по 12 червня 1972 року служив у Збройних Силах.

1973 – 1977 рр. – навчання на стаціонарі в Московській духовній семінарії.

В 1977 році вступив до Московської духовної академії, яку закінчив у 1981 році.

Одружився з дівчиною Вівчарук Марією Василівною.

10 березня 1979 року Архієпископом Володимиром (Сабоданом) рукопокладений в сан диякона, а 31 травня 1979 року, на Вознесіння Господнє, – в сан священика.

1981 року Учбовим комітетом Московської патріархії направлений на пастирське служіння в Івано-Франківську Єпархію.

27 вересня 1981 року – Архієпископом Івано-Франківським і Коломийським Йосифом (Саврашом) призначений настоятелем Храму Архістратига Михаїла села Торговиця і з правом служіння в селі Закрівці, Коломийського благочиння.

20 червня 1983 року – Архієпископом Івано-Франківським і Коломийським Макарієм (Свистуном) призначений настоятелем Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Молодятин та Храму Різдва Пресвятої Богородиці села Нижній Вербіж, Коломийського благочиння.

У 1984 році Патріархом Московським і всієї Русі Піменом возведений до сану Протоієрея.

20 травня 1987 року – Рішенням Вченої Ради Московської духовної академії та семінарії присвоєно вчений ступінь кандидата богослів’я.

1988 року – нагороджений Палицею.

З 20 грудня 1989 року по 7 квітня 1990 року, до утворення єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, очолював Комітет по відродженню УАПЦ.

З 9 вересня 1990 року по 1994 рік працював викладачем Івано-Франківської духовної семінарії.

У 1990 році – нагороджений правом носіння Митри.

9 вересня 1992 року, за поданням Архієпископа Чернівецького і Буковинського Данила (Ковальчука) про відродження теології в Чернівецькому університеті, заступником Патріарха – Митрополитом Філаретом (Денисенком), призначений деканом богословського факультету Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича.

29 грудня 1993 року – призначений заступником декана філософсько-теологічного факультету, членом Ученої ради університету і Вченої ради факультету (пункт 3 наказу № 70 від 29.12.1993 року).

В 1994 році – Патріархом Володимиром (Романюком) нагороджений другим наперсним Хрестом із оздобами.

5 грудня 1995 року – Митрополитом Чернівецьким і Буковинським Данилом (Ковальчуком), тимчасово керуючим Івано-Франківською Єпархією, призначений настоятелем Храму Різдва Пресвятої Богородиці села Нижній Вербіж УПЦ Київського Патріархату.

У 2000 році Митрополитом Чернівецьким та Буковинським Данилом нагороджений грамотою із ювілейною медаллю.

У травні 2003 року разом з кандидатом богослів’я Новосадом М. М. заснували Буковинський православний університет імені Митрополита Євгена (Гакмана), в якому обіймає посаду першого проректора (на громадських засадах) та редагує журнал «Теологія».

4 липня 2003 року звільнений із посади завідувача богословським відділенням КДА при філософсько-теологічному факультеті ЧНУ ім. Ю. Федьковича.

29 серпня 2005 року – вступив у докторантуру теологічного факультету Тартуського університету (Естонія), після дострокового закінчення якої 6 листопада 2006 року захистив дисертацію-монографію «Феномен аскетизму в релігійному житті людства. Системно-порівняльний аналіз модифікацій аскези з точки зору Святого Православ’я» та здобув учений ступінь доктора теології.

З 2007 року співпрацює з гуманітарним факультетом Національного університету «Острозька академія» по підготовці магістрів і кандидатів наук з теології та християнської етики.

У 2007 року з благословення Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета нагороджений Патріаршою благословенною грамотою.

20 серпня 2009 року – призначений викладачем Вищої Богословської Академії в місті Івано-Франківск.

Викладає догматичне богослів’я, катехізис, Новий Завіт. Підготував і видав три видання посібника «Догматичне богослів’я». Бере участь у міжнародних наукових конференціях і семінарах. Автор 50 наукових праць, публікується в засобах масової інформації.

Батько трьох дітей: син Андрій, 1982 р. н. , дочка Уляна 1986 р. н. та дочка Оксана 1989 р. н.

Джерело: Коломийська Єпархія УПЦ КП

 

Місцезнаходження: